Досвід роботи

Зодчий будує храми та палаци.

Композитор пише музичні твори,

художник – картини…

А вчитель створює урок - 

 твір педагогічної майстерності… 

І. Вступ

Світ змінюється неймовірно швидко. Сучасні демократичні тенденції вимагають від громадянина не лише політичної активності, а й усвідомлення власної ролі і значення в житті суспільства, а також дії у відповідності до власних переконань і цінностей. Йдеться про особистість, яка спроможна будувати державність у нових історичних умовах. 
Здатність сприймати зміни і творити їх – це найважливіша характеристика способу життя людини ХХI століття. Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього – повинна бути особистісно орієнтованою, інноваційною. Виходячи із нових реалій і потреб суспільства,  головне завдання школи - дати якісну освіту, яка б дозволила випускнику адекватно, природно сприймати дійсність,  жити гідним життям, реалізовувати свої здібності.    

Актуальність досвіду полягає в тому, що використання інноваційних методів навчання забезпечує формування всебічно розвиненої, самостійної особистості, здатної використовувати здобуті знання для конкурентноспроможної  діяльності в будь-якій сфері життя.

Новизна проблеми  у формуванні власної педагогічної системи на основі застосування інноваційних методів навчання, що допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення їх на переконання і застосування  у життєвих ситуаціях.

Конституція України проголосила нашу державу правовою. Одна з її ознак – високий рівень правової культури громадян, які володіють компетентностями, необхідними для проживання у європейському співтоваристві, практичними уміннями адаптуватися до життя і навчання в різних країнах Європи, які є мобільними, соціально здібними, здатними до комунікації і захисту своїх прав. Успішному формуванню даних компетентностей сприяє використання елементів інноваційних технологій як одного із шляхів впровадження особистісно орієнтованого навчання на уроках правознавства.

Перспективність даної проблеми полягає у набутті дитиною досвіду творчої самореалізації, бо лише той учень зможе повноцінно діяти у навколишньому світі, внести у нього щось нове, який спроможний самостійно вийти за межі стандартного набору знань, навичок та вмінь, зробити самостійно свій вибір, прийняти виважене рішення. Завдання вчителя – обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми.

Провідна ідея досвіду - використання в навчально-виховному процесі інноваційних технологій сприяє отриманню міцних знань, формуванню  практичних навичок їх застосування, уміння аргументовано відстоювати свою позицію та приймати виважені рішення. Тільки через активну діяльність в умовах співробітництва, через практичне використання на­бутих знань та вмінь можна перетворити  випускника школи на компетентну особистість, свідомого громадянина.   (Див. дод. 1).

Теоретичним обґрунтуванням застосування інноваційних технологій є ряд праць сучасних науковців: О. Пометун, К. Баханова, О. Мокрогуз, С. Нетьосов, О. Савчук.  О.П. Мокрогуз досліджує різні шляхи  використання інноваційних технологій, дає практичні поради щодо групової роботи учнів, організації ігрової діяльності та дискусій [7]. О.Пометун вказує на те, що інноваційні методи сприяють інтенсифікації  та оптимізації навчального процесу. Вони дають змогу учням аналізувати інформацію, творчо підходити до засвоєння теоретичного матеріалу, моделювати різні ситуації  й збагачувати власний соціальний досвід [2]. К. Баханов стверджує, що використання методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання [1]. Характерними ознаками інноваційного навчання, на думку науковця, є: побудова навчання як серії взаємопов’язаних проблемних ситуацій, переважно групова робота учнів на уроках.

ІІ. Основна аналітична частина

«Використання елементів інноваційних технологій  як один із шляхів впровадження особистісно орієнтованого  навчання»

В.О.Сухомлинський наголошував: «Ніщо не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності. Майстерність учителя полягає у тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці». Проаналізувавши різні підходи до навчання та результативність діяльності, прийшла до висновку, що застосування ефективних педагогічних ідей, використання інноваційних технологій є однією з умов підвищення якості освіти. Тож широко застосовую елементи педагогічних інновацій, які допомагають розкрити потенціал кожної дитини (Див.дод.2). Використовую співтворчість і співпрацю, що  забезпечують сприятливу атмосфе­ру і підвищують мотивацію учнів до навчання. (Див. дод.3). Намагаюся досягти успіху завдяки комплексному використанню традиційних та інноваційних методів навчання.  Практикую подання матеріалу блоками, при цьому використовую «Калейдоскоп» (на уроці учні швидко стомлюються, тому необхідно переключати їх увагу). Наприклад: «Подорож кмітливих», логічна розминка, теоретичний блок (пояснення нового матеріалу), практична робота. Використовую звертання до учнів із запитаннями або завданнями, елементи бесіди, у  ході якої  звертаюся до життєвого досвіду учнів, до наявних знань,  здобутих при вивченні інших предметів (міжпредметні зв’язки) або на попередніх уроках правознавства.

Урок  починаю з позитиву, створюю  такий мікроклімат у класі, щоб діти відчули атмосферу рівності і справедливості. Саме це, переконана, є обов’язковою умовою засвоєння предмета.  Застосовую прийом «Фотоспалах»,  розминки у формі гри «Встав пропущене слово», «Кластер». (Див. дод. 4). Завдяки даним методам активізується навчальний процес, розвивається творче мислення, що сприяє кращому засвоєнню термінів і понять, стимулює учнів до ґрунтовної роботи з першоджерелами і додатковою літературою, тренує пам’ять, розвиває кмітливість, логічне мислення.

Гра для школяра є важливою, зрозумілою, це частина його життєвого досвіду. У той час вона потребує напруження емоційних і розумових сил, передбачає прийняття рішення. Різноманітні розминки використовую з метою актуалізації набутих учнями знань та перевірки домашнього завдання. Вони допомагають сконцентрувати увагу учнів і відразу набрати високий темп навчання, необхідний для успішного оволодіння значним обсягом програмового матеріалу.

У роботі із засвоєння термінів і формування понять  використовую «Ефект новизни»: термін  розміщую на дошці саме в той час, коли про нього говорю.

Важливим етапом уроку правознавства є вивчення учнями документів. Використовую різні форми роботи: індивідуально, за спільним для всього класу завданням, у групах, у парах, шляхом рольової гри. (Див. дод. 4). Найголовніше – чітко сформулювати завдання (Див. дод. 5. І.).

Елементом успішного засвоєння знань є використання різноманітних методів активізації учнів: термінологічна або цифрова розминка, «мозковий штурм» тощо. Гарні результати дає така форма роботи, як «Семафор» (Див. дод.6). Для підготовки учнів до сприйняття нової теми на етапі актуалізації опорних знань, умінь та уявлень для економії часу та повторення опорних знань, широко застосовую кросворди,  ребуси.

Ефективним методом організації навчальної діяльності на уроці є імітаційні або рольові ігри. Коректно висловлюватися, розширювати свій юридичний кругозір спонукає гра «Зрозумій мене» ( учень отримує завдання: не називаючи терміну чи поняття, розкрити  його зміст так, щоб зрозуміли інші).  Дітям подобається брати участь у рольових іграх: «Вибори», «Судовий процес», «Сімейне право» тощо.

Для вирішення дискусійних, проблемних питань та дилем на уроках застосовую: дебати, при­йом «Займи позицію», рольову гру «Відкрите судове слухання» тощо. Як перехід до  етапу вивчення нового матеріалу використовую релаксацію, яка знімає напругу, хвилювання учнів і  є проміжним підсумком (Див. дод.4).

Мультимедійні технології дозволяють зробити урок наочним, цікавим, мобільним. Наприклад, на уроці-презентації «Органи державної влади» демонструю слайди (програма Power Point) зі світлинами депутатів, лідерів політичних партій. Учні створюють мультимедійні презентації, проекти, які дозволяють розширити і поглибити знання, проводити дослідницьку роботу, проявляти творчий підхід до досліджуваної теми, розвивати логічне мислення. У процесі їх демонстрації школярі набувають досвіду публічних виступів. (Див.дод.5-ІІІ).

Використання ІКТ дає можливість організувати роботу з нормативно-правовими матеріалами, розміщеними на офіційному порталі Верховної Ради України (rada.gov.ua). Це створює умови для економії часу, сприяє розвитку навичок роботи з інформацією та формуванню правової культури і правомірної поведінки учнів.
Застосовую інноваційні форми і методи навчання на різних етапах уроку. Елемент прес – конференції  сприяє розвитку у школярів  пошукових здібностей та  практичних навичок комунікації. (Див. дод.4). Прийом «Інтерв′ю» вчить чітко ставити запитання, аналізувати і узагальнювати відповіді. (Див. дод.4).

Практикую тести різного типу: з однією правильною відповіддю, з множинним вибором, зі встановленням відповідності, послідовності дій, тести відкритого типу та тести успішності. (Див. дод. 7).
На етапі вивчення нового матеріалу  використовую технологію «Мозкового штурму» (Див. дод. 9), роботу в групах. (Див. дод. 4, 8). Для вироблення навичок аналізу організовую розв′язування учнями юридичних задач, взятих із власного життєвого досвіду, із творів літератури та засобів масової інформації. (Див. дод. 4) Створюю проблемні ситуації, які передбачають два типи альтернатив: особистісні («Якби я був Президентом України…») та суспільні («Яким був би подальший розвиток України, якби 1 грудня 1991 року народ проголосував проти незалежності?»). Пошук відповіді спрямовує фантазію учнів на аналіз минулого і сучасного, підштовхує до планування майбутнього, виховує громадянську свідомість та відповідальність.

На уроках використовую творчі вправи, нестандартні форми домашнього завдання.  (Див. дод. 4, 5-ІІІ).

Надаю консультації вчителям, педагогу-організатору з питань виховання правової культури школярів; організовую і проводжу виховні заходи правового характеру (тиж­ні правознавства, тематичні лекторії та вікторини,  конференції старшокласни­ків «Людина і закон», Всеукраїнський урок «Мої права», зустрічі з працівниками міліції та ін.). (Див.дод.10,13)

         Для учнів, які виявили високу мотивацію до вивчення пра­вознавства, складаю індивідуальні самоосвітні програми. Робота з обдарованими дітьми триває по­стійно (Див. дод. 11)

ІІІ. Висновки та рекомендації  Інноваційні технології передбачають особистісно орієнтоване навчання, в умовах якого відбувається становлення та розвиток важливих якостей особистості, як критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватися та нести відповідальність за наслідки власних дій.

         Завдяки використанню інноваційних технологій відбувається:

       - формування комунікативних  навичок й умінь, емоційних контактів між учнями;

         - розвиток навичок планування (здатність прогнозувати й проектувати своє майбутнє).

         - підвищення в учнів  рівня правосвідомості та правової культури;

         - виховання активного громадянина України.

Втілення цього педагогічного досвіду дає певні результа­ти (Див. дод. 12). Анкетування серед учнів школи доводить, що основи правознавства – це один із улюблених предметів більшості учнів 9 та 10 класів. Зацікавленість спонукає до підвищення якості знань, збільшує відсоток засвоєння навчального матеріалу, переростає в науковий інтерес. Атмосфера успіху, яка виникає в системі такої роботи, дає учням впевненість в своїх силах, а відтак впливає на подальший життєвий вибір. Вони вступають до юридичних вузів. Ви­пускники обирають різні професії, але головне: всі вони - законослухняні громадяни з ак­тивною життєвою позицією.

Труднощі в роботі?  Все вирішується, головне: бажання працювати творчо, прагнути інтелектуального самовдосконалення, охоче працювати над поповненням власних знань. Напрацьований досвід роботи має практичне застосуван­ня. Із ним знайомляться педагоги на засіданнях шкільного та районного методичних об’єднань,  на семінарах, на курсах підвищення кваліфікації вчителів.

Досвід переконує: учитель підводить до дверей, а саме учень повинен їх відкрити. Ця аксіома самостійності в подальшому призводить до підвищення відповідальності особистості: не самодостатності школяра, а самостійності, бо, як стверджував Платон, «ніхто не стає людиною випадково».

Бібліографія

1. Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – 108с.

2. Пометун О. Інтерактивні методи навчання /О.Пометун //Історія в школах України. – 2004. - №4. – с.39

3.  Нетьосов С.І. Навчання основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій - X.: Основа, 2010.- 70 с.

4. Нетьосов С.І. Основи правознавства. Тестові завдання – Луганськ: Луганський нац. пед.  унів-т ім.Т.Шевченка, 2007

5. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку – Х.: Основа, 2011. – 287

6. Савчук О.В. Впровадження інновацій як складова процесу трансформації 

освіти. – Херсон, 2009. – 186с.

7. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології  - Х: Вид. група «Основа», 20055. – 192 с.

Майстер-клас

Робота на Всеукраїнький конкурс ім. Тараса Шевченка

Є країна дивовижних мрій…

Там ріка ніколи не міліє,

Там душа ніколи не старіє –

Там в країні дивовижних мрій.

Мрії… Хто в дитинстві не мріє? Мріяв і малий Тарас. І не просто мріяв, а за кожною мрією прагнув пізнати істину. І народжувалися його слова, а за словами – біль і радість, туга і смуток, прагнення життя і долі – все, що зустрічається на шляху до волі. Із сивої давнини тягнеться він, і не зміряти його ані кроками, ані поглядом. Це шлях нашого народу – від часів появи на цій святій землі перших людей і аж  у майбутнє.

Брати і сестри, ми воскресли, бо земля наша, хоч і розіп’ята на хресті історії, але свята. Воскресли! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменом, на якому палає золото сонця, мов святий німб.

Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки – землі.

Ні, як немає кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж  наша Україна. Надто багато терну вкривало наш шлях до волі. Скільки всього – славного і ганебного, величного і принизливого, скільки злетів і падінь довелося пережити нашому народові на цьому шляху!

І згадуючи все це, ми маємо можливість реально оцінити те, що нині живемо в незалежній державі. Довгих 19 століть мрій. Мрій про дивовижну країну. Вищим досягненням українського національно – визвольного руху першої половини ХІХ ст. була організація і діяльність Кирило–Мефодіївського братства. Ця національно –патріотична організація виросла на традиціях українського суспільно – політичного руху попередніх поколінь і відкрила новий етап у боротьбі українського народу за своє національне визволення.

На членів Кирило–Мефодіївського товариства сильно вплинули поезії Т. Шевченка. Автор рішуче виступав за визволення слов’янських народів від деспотизму, скасування кріпацтва, відродження кріпацтва, відродження вільної України. Ці твори могли читати всі: і селяни, і дворяни. Кожна з верств українського суспільства знаходила в його поезії відображення своїх прагнень. Заклик Великого Кобзаря до одночасного національного та соціального визволення став основою програмних документів кирило-мефодіївців, які справили величезний влив на подальший розвиток українського національного руху. Наступне покоління українських патріотів взяло на озброєння всі їхні головні ідеї: необхідність відродження Української держави з демократичним (республіканським) устроєм, рівноправністю всіх громадян, встановлення в Україні справедливого соціально – економічного ладу; національно культурне відродження українського народу. Тарас Шевченко не лише мав великий вплив на кирило-мефодіївців. Поет став національним пророком в цілому й  ідейним натхненником для нового українства зокрема. Він створив поетизовану версію України , як воскресає і має велике майбутнє.

 З появою Тараса Шевченка відпала потреба доводити, що українці – це окремий народ, який має свою мову, літературу, й зрештою наділений власними національними рисами.

Його національно патріотичні  твори не тільки  відновлювали в поетичних образах героїчне минуле, але, – і це головне, – були пронизані активним духом революційної перебудови суспільства.

Найбільша трагедія українського народу, на думку Шевченка, полягала не в тому, що народ потрапив у неволю, а в тому, що він змирився  з нею, забуваючи про своє минуле і навіть допомагаючи сусідові “приспати” себе. З позиції цього минулого поет і закликав до боротьби за визволення України.

Тарас Шевченко активно виступав за об’єднання слов’ян, проте він ненавидів російське самодержавство: як демократ; він вбачав у царях головних винуватців закріпачення українських селян; як федераліст – не сприймав централізм; як республіканець – був ворогом монархії. Він виступав також і як український патріот, який бачив, що не лише російський уряд, а й частина російської спільноти схвалює знищення української самостійності, державності, культури.

Таким чином, творчість Тараса Шевченка сприяла формуванню самосвідомості українців і  створювала підґрунтя для початку нового етапу визвольного руху.

Для мене Шевченків геній сягає такої висоти, якої сягають тільки найвизначніші світочі людства. І знову збуджують невимовну радість у моєму серці його твори. Шевченко живе, бо палає у наших душах і серцях його вогненна поезія.

                                      Свою Україну любіть.

                                      Любіть її. Во время  люте,

                                      В останню тяжкую минуту

                                      За неї господа моліть.

І хіба своїми словами:

                                      Подивіться на край тихий,

                                      На свою країну,

                                      Полюбіть щирим серцем

                                      Велику країну,

                                      Розкуйтеся, братайтеся!

нас закликав Великий Тарас до єдності, консолідованості. Адже саме відсутність єдності завжди була каменем спотикання на шляху утвердження національної держави на всіх етапах історичних спроб державотворення від часів Великого Богдана до УНР і ЗУНР. Згадуючи такі події новітньої історії України, як «Живий Ланцюг», прийняття Декларації «Про державний суверенітет України», схвалення Акту проголошення незалежності України, проведення референдуму 1991 року, я бачу образ Кобзаря, чую його пророчі слова.

Ми українці йдемо у світ і раді з того, що маємо свою державу, мову. Вірю, що у майбутньому пов’яжемо свою долю з Європою, бо ми того варті, бо ми – серце Європи, бо ми вслухаємося у заповіти Кобзаря.                                                    
      Стань же окрасою цілого світу,

      Наша свята Україна.

Сьогодні Україна переживає непростий час. Економіка знаходиться в стані реформування, киплять політичні пристрасті. Але через усе це поступово проникають контури майбутньої України – європейської держави, у якій мешкають свідомі громадяни. Кидаючи до урни свій виборчий бюлетень, стаючи членом якого–небудь руху, пам’ятай, що твій вибір залежить лише від тебе і ні від кого іншого. З мільйонів таких виборів складається вибір народу і вибір суспільства. У цьому нас переконує сьогодення. А далі – майбутнє, у якому є місце для кожної людини, незалежно від віку, статі, уподобань, раси й цілої низки інших, абсолютно не головних у XXI столітті ознак. Я впевнена, що з часом зміниться й пересічний громадянин України. З людських облич зникнуть підозра, недовіра, страх. Корабель нашої незалежності вийде на вільну воду і здійснить свою подорож до вершин добробуту, суспільного ладу, єднання. Ми виберемо справжнє людське щастя і почнемо творити найдосконаліший, найпрекрасніший світ на землі. Коли мене спитають, чи дійсно  вірю в майбутнє України, я відповім: «Так». Просто нам треба повірити в те, що майбутнє буде зроблене нашими руками і що саме сьогодні може бути закладено наріжний камінь нашого щастя. В України є своя місія, й вона виконує – терпляче і з непідробною Любов’ю. З надією. З вірою. Тож нехай таланить їй на її вузькому, тернистому шляху, хай вона ніколи не буде подолана, разом зі своїми спільниками у цьому світі, а їх чимало, - переможе. Адже сам народ з найпотаємніших своїх глибин висунув власного пророка і генія – Тараса Шевченка, який сказав про українців, їхнє минуле, сучасне і майбутнє більше, ніж усі його попередники разом узяті. Пристрасна поезія не обмежувалась, як в інших українських романтиків, оплакуванням героїчного минулого, а пробуджувала національні почуття і давала бачення незалежного майбутнього. Основну вину за поневолення України Т.Шевченко прикладав на Росію та російських імператорів. Ще ніколи українські інтелектуали так не посилювали голоси протесту проти російського поневолення. Шевченко підняв українську мову і літературу на такий рівень досконалості, який дав змогу дійти висновку: народ, що породив такого генія, не може зникнути.

"Живий Ланцюг", який простягся всією Україною, довів вічне прагнення українського народу об'єднатися в єдину родину, що прагне жити на власній незалежній землі. "Встане правда! Встане воля!" - пророчо провістив великий Кобзар. І  збулося.   І  в  цьому  світі,  "в  сім'ї вольній,  новій",  ніколи  не  забудуть,  вічно згадуватимуть   "незлим   тихим   словом"   великого   сина   українського   народу  – Т.Шевченка.

Шевченко – невичерпний і нескінченний. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...

Увага! Потяг за маршрутом "Україна - Єдність" вирушає... І нехай над ним лунають слова Тараса:

Ходімо ж доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше - слава,

А слава - заповідь моя.